Класифікація Юридичних Фактів В Окремих Механізмах Правоприпинення

Загально відомою є класифікація у системі класичного поділу всіх юридичних фактів за вольовою ознакою. В той же час самі правоприпиняючі юридичні факти, як обставини дійсності, які викликають наслідок у вигляді припинення прав, обов'язків, правосуб'єктності і правовідносин, класифіковані не були. Із самого визначення і властивостей наведених юридичних фактів вбачаються наслідки, до яких вони призводять, тому пропонуємо класифікувати правоприпиняючі юридичні факти саме за цією ознакою на ті, що спричиняють припинення прав, обов'язків, окремих правомочностей, правосуб'єктності, правовідносин, а також ті, що спричиняють змішані наслідки. Крім того, правоприпиняючі юридичні факти, які припиняють правосуб'єктність, можна поділити на ті, які припиняють правоздатність, дієздатність та деліктоздатність. Іншим критерієм класифікації може бути тип правовідносин, в яких настає правоприпиняючий юридичний факт. Це можуть бути речові і зобов'язальні правовідносини. В речових правовідносинах уповноважений суб'єкт може здійснювати свої суб'єктивні права самостійно, без сприяння зобов'язаної особи. В той час як в зобов'язальних правовідносинах необхідною умовою є вчинення зобов'язаною особою певних дій. Речова чи зобов'язальна сфери існування правоприпиняючих юридичних фактів по суті не змінюють природи чи властивості юридичних фактів, але в той же час спеціалізують їх форму і умови настання наслідків. Підстави припинення речових прав, зокрема основного речового права — права власності, можна умовно поділити на дві групи залежно від волі власника: перша — припинення права власності за волею власника; друга — припинення права власності поза волею власника. В зобов'язальній сфері підстави припинення правовідносин специфікуються в силу особливостей цих відносин, зміст і динаміка яких, як правило, залежить від всіх сторін правовідносин, або щонайменше від кредитора в зобов'язанні.