«Зеленая» Экономика: Стратегический Приоритет Реформ На Региональном Уровне

Предмет роботи. У статті висвітлено теоретичні та методологічні засади, надано практичні рекомендації щодо задіяння потенціалу «зеленої» економіки у формуванні «точок зростання» та «ареалів економічного розвитку» на місцевому, регіональному рівнях; обґрунтовано стратегічні пріоритети комплексних реформ на регіональному рівні, що пов’язані з розвитком «зеленої» економіки. Ціль роботи. Висвітлити різноманітні форми розвитку «зеленої» економіки на місцевому, регіональному рівнях; визначити сфери застосування екологізації виробництва на місцях; дослідити стратегічні пріоритети реформування регіональної економіки на засадах сталого розвитку, можливості задіяння потенціалу «зеленої» економіки як основи реформ, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності регіону. Метод і методологія проведення роботи. У статті застосовано комплексний, міждисциплінарний підхід, що дозволяє визначити потенціал впровадження проектів «зеленої» економіки як невід’ємної складової реформ на регіональному рівні. Використано загальнонаукові методи: метод теоретичного узагальнення, історичний і логічний методи, метод аналізу і синтезу (для визначення стратегічних пріоритетів задіяння наявного в регіонах України ресурсного потенціалу «зеленої» економіки як підґрунтя для формування «точок зростання» та «ареалів економічного розвитку» на регіональному рівні; метод структурного і статистичного аналізу (для виявлення специфіки розвитку «зеленої» економіки у сфері утилізації ТПВ та розвитку альтернативної енергетики); метод класифікації, емпіричні методи (опис, порівняння). Результати роботи: У статті виявлено вплив «зеленої» економіки на стимулювання комплексних реформ, що реалізуються на регіональному рівні та формують засади сталого регіонального розвитку. Виявлено ризики та конкурентні переваги, які отримує бізнес за умов дотримання принципів сталого розвитку. Обґрунтовано стратегічні пріоритети задіяння наявного в регіонах України ресурсного потенціалу «зеленої» економіки як підґрунтя для формування «точок зростання» та «ареалів економічного розвитку», здійснення структурних реформ на місцевому, регіональному рівнях. Виявлено вплив «зеленої» економіки на вирішення проблеми зберігання, утилізації та переробки твердих побутових відходів (ТПВ), зменшення енергетичної залежності та розвитку альтернативної енергетики в регіонах України. Визначено вплив механізмів державно-приватного партнерства, екологічного страхування та кластеризації на розвиток проектів «зеленої» економіки, переходу до сталого розвитку в регіонах України. Галузь застосування результатів. Державна регіональна політика. Удосконалення стратегій регіонального розвитку до 2020 року. Розробка цільових програм регіонального розвитку. Структурні реформи регіональної економіки. Висновки. Доведено, що розвиток «зеленої» економіки сприяє вирішенню системних проблем розвитку регіонів України: знижує енергоємність виробництва, стимулює перехід на альтернативну енергетику, сприяє утилізації ТПВ та охороні навколишнього природного середовища (земель, води, повітря), що створює нові робочі місця та підвищує якість життя людини в регіонах.Предмет работы. В статье выявлены теоретические и методологические основы, представлены практические рекомендации относительно использования потенциала «зеленой» экономики в формировании «точек роста» и «ареалов экономического развития» на местном, региональном уровнях; обосновано стратегические приоритеты комплексных реформ на региональном уровне, ориентированные на развитие «зеленой» экономики. Цель работы. Выявить разнообразные формы развития «зеленой» экономики на местном, региональном уровнях; определить сферы использования экологизации производства на местах; исследовать стратегические приоритеты реформирования региональной экономики на основе устойчивого развития, возможности задействования потенциала «зеленой» экономики как основы реформ, ориентированных на повышение конкурентоспособности региона. Метод и методология подготовки работы. В статье использован комплексный, междисциплинарный подход, позволяющий определить потенциал внедрения проектов «зеленой» экономики как неотъемлемой составляющей реформ на региональном уровне. Использованы общенаучные методы: метод теоретического обобщения, исторический и логический методы, метод анализа и синтеза (для определения стратегических приоритетов задействования существующего в регионах Украины ресурсного потенциала «зеленой» экономики как основы формирования «точек роста» и «ареалов экономического развития» на региональном уровне); метод структурного и статистического анализа (для выявления специфики развития «зеленой» экономики в сфере утилизации ТБО и развития альтернативной энергетики); метод классификации, эмпирический методы (изложение, сравнение). Результаты работы. В статье исследовано влияние «зеленой» экономики на стимулирование комплексных реформ, которые реализуются на региональном уровне и формируют основы устойчивого регионального развития. Выявлены риски и конкурентные преимущества, которые получает бизнес при условии соблюдения принципов устойчивого развития. Обосновано стратегические приоритеты задействования существующего в регионах Украины ресурсного потенциала «зеленой» экономики как фундамента для формирования «точек роста» и «ареалов экономического развития», осуществления структурных реформ на местном, региональном уровнях. Определено влияние «зеленой» экономики на решение проблем сохранения, утилизации и переработки твердых бытовых отходов (ТБО), уменьшения энергетической зависимости и развития альтернативной энергетики в регионах Украины. Выявлено влияние механизмов государственно-частного партнерства, экологического страхования и кластеризации на развитие проектов «зеленой» экономики, перехода к устойчивому развитию регионов Украины. Сфера применения результатов. Государственная региональная политика. Усовершенствование стратегий регионального развития до 2020 года. Разработка целевых программ регионального развития. Структурные реформы региональной экономики. Выводы. Доказано, что развитие «зеленой» экономики содействует решению системных проблем развития регионов Украины: снижает энергоемкость производства, стимулирует переход к альтернативной энергетике, содействует утилизации ТБО и охране окружающей среды (земель, воды, воздушных масс), что создает новые рабочие места и повышает качество жизни людей в регионах.