Інституціоналізм Та Його Місце В Сучасній Економічній Теорії (Політичній Економії)

В статті розкриті питання класифікації, структуризації та диверсифікації сучасних економічних теорій. Проаналізовані погляди вітчизняних і зарубіжних учених на сутність, структуру і майбутнє сучасного інституціоналізму в економічній науці. Мета статті: розкрити суть та форми прояву понять «класифікація», «структуризація» та «диверсифікація» сучасних економічних теорій, різні підходи вітчизняних і зарубіжних учених у їх здійсненні; застосувати ці поняття в аналізі внутрішньої структури сучасного інституціоналізму, кола його представників та дискусій щодо нинішнього стану і перспектив розвитку сучасного інституціоналізму; показати певні особливості у «національних лініях» сучасного інституціоналізму (англо-американський, французький). Зроблено загальні висновки. 1. Сучасна економічна теорія відзначається розгалуженістю, багатоманітністю, альтернативністю і навіть протилежністю концепцій, шкіл, течій, напрямів та характеризується надзвичайною різноплановістю. Її складові суттєво залежать від економічних, соціальних, політичних, культурних факторів та обставин, що характеризують конкретну епоху. Вони також змінюються з плином часу в залежності від зміни історичного становища. Складність реального світу обумовлює завжди ймовірність його пізнання та зміну значення різних теорій зі зміною часу. 2. Спроби загальної класифікації економічних теорій ґрунтуються на певних соціальних філософіях (варіанти лібералізму, соціалізму, гуманізму), що складають єдину об’єднуючу основу економічних наук. Оцінка значення інституційної системи та поведінки, що змінюються, залежить від тієї соціальної філософії, яку явно чи неявно сповідує той чи інший вчений. 3. Спроби загальної класифікації економічних теорій опираються на різні критерії. В результаті отримуємо різні варіанти загальних класифікацій, а також розміщення в спектрі шкіл, напрямів економічної науки сучасного інституціоналізму і його конкретної внутрішньої структури. 4. Надмірна багатоманітність, альтернативність та розгалуженість економічних теорій при спробах їх класифікації, а в подальшому при їх вивченні та практичному застосуванні, зокрема при виробленні економічної та фінансової політики, обумовлюють виникнення ряду проблем. Основні серед них: складність забезпечення неупередженого і збалансованого огляду всіх існуючих теорій та напрямів сучасної економічної думки, їх історичного розвитку; домінування неокласичної економічної теорії рівноваги у навчальному процесі та у фінансово-економічній практиці; неспроможність з’ясувати зв’язки між теоретичними моделями і реальністю; небезпека ізоляції чистої економічної теорії в «башті зі слонової кості» і неспроможність пояснення процесів і явищ реальності; зосередження на практиці на неокласичних теоріях мейнстириму, зокрема ринкового фундаменталізму, веде до серйозних провалів у економічній політиці, сприяє глибоким фінансово-економічним кризам. 5. У різних варіантах загальної класифікації економічних теорій місце і внутрішня структура інституціонального (чи інституціонально-еволюційного) напряму визначаються дещо по-різному. Питання його внутрішньої структури продовжують залишатись дискусійними. Однак переважає виокремлення «старого» (традиційного) і «нового» інституціоналізму як складників єдиного, а також включення до складу напряму неоінституціоналізму із значною кількістю теорій, що визначають сучасну неоінституціоналістську парадигму.В статье раскрыты вопросы классификации, структуризации и диверсификации современных экономических теорий. Проанализированы взгляды отечественных и зарубежных ученых на сущность, структуру и будущее современного институционализма в экономической науке. Цель статьи: раскрыть суть и формы проявления понятий «классификация», «структуризация» и «диверсификация» современных экономических теорий, различные подходы отечественных и зарубежных ученых в их осуществлении; применить эти понятия в анализе внутренней структуры современного институционализма, его представителей и дискуссий состояния и перспектив развития современного институционализма; показать определенные особенности в «национальных линиях» современного институционализма (англо-американский, французский). Сделано общие выводы. 1. Современная экономическая теория отмечается разветвленностью, многообразием, альтернативностью и даже противоположность концепций, школ, течений, направлений и характеризуется чрезвычайной разнообразностью. Ее составляющие существенно зависят от экономических, социальных, политических, культурных факторов и обстоятельств, характеризующих конкретную эпоху. Они также изменяются с течением времени в зависимости от изменения исторического положения. Сложность реального мира обусловливает всегда вероятность его познания и изменение значения различных теорий с изменением времени. 2. Попытки общей классификации экономических теорий основываются на определенных социальных философиях (варианты либерализма, социализма, гуманизма), составляющие единую объединяющую основу экономических наук. Оценка значения институциональной системы и поведения, что изменяются, зависит от той социальной философии, которую явно или неявно исповедует тот или иной ученый. 3. Попытки общей классификации экономических теорий опираются на различные критерии. В результате получаем различные варианты общих классификаций, а также размещения в спектре школ, направлений экономической науки современного институционализма и его конкретной внутренней структуры. 4. Чрезмерное многообразие, альтернативность и разветвленность экономических теорий при попытках их классификации, а в дальнейшем при их изучении и практическом применении, в частности при выработке экономической и финансовой политики, обусловливают возникновение ряда проблем. Основные среди них: сложность обеспечения беспристрастного и сбалансированного обзора всех существующих теорий и направлений современной экономической мысли, их исторического развития; доминирование неоклассической экономической теории равновесия в учебном процессе и в финансово-экономической практике; несостоятельность выяснить связь между теоретическими моделями и реальностью; опасность изоляции чистой экономической теории в «башне из слоновой кости» и невозможность объяснения процессов и явлений реальности; сосредоточение на практике на неоклассических теориях мейнстириму, в частности рыночного фундаментализма, ведет к серьезным провалам в экономической политике, способствует глубоким финансово-экономическим кризисам. 5. В различных вариантах общей классификации экономических теорий место и внутренняя структура институционального (или институционально-эволюционного) направления определяются несколько по-разному. Вопрос его внутренней структуры продолжает оставаться дискуссионными. Однако преобладает выделение "старого" (традиционного) и «нового» институционализма как составляющих единого, а также включение в состав направления неоинституционализма со значительным количеством теорий, определяющих современную неоинституционалистскую парадигму.