ПЛАНУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ // Enterprise strategic development under conditions of uncertainty

The author points out the necessity to conduct researches in the field of enterprise strategic development under conditions of increased dynamism and uncertainty of external environment. It is determined that under conditions of external uncertainty it’s reasonable to conduct the strategic planning of entities using the life cycle models of organization and planning on the basis of disclosure. Any organization has to react in a flexible way upon external calls applying the cognitive knowledge about its own business model of development and the ability to intensify internal working reserves. The article determines that in the process of long-term business activity planning managers use traditional approaches based on the familiar facts and conditions that the present tendencies will not be subjected to essential changes in the future. Planning a new risky business one has to act when prerequisites and assumptions are predominant over knowledge. The author proves that under such conditions the powerful tool of enterprise strategic development may be such a well-known approach as “planning on the basis of disclosure”. The approach suggested helps take into account numerous factors of uncertainty of external environment that makes the strategic planning process maximum adaptable to the conditions of venture business development. Викладено погляди автора щодо необхідності проведення досліджень у сфері планування стратегічного розвитку підприємства в умовах підвищеного динамізму та невизначеності зовнішнього середовища. Встановлено, що в умовах зовнішньої невизначеності доцільноздійснювати стратегічне планування суб’єктів господарювання з використанням моделей життєвого циклу організації та планування за принципом розкриття. Будь-яка організація має гнучко реагувати на зовнішні виклики, застосовуючи когнітивні знання про власну бізнес-модель розвитку та здатність активізувати внутрішні резерви. Визначено, що в процесі планування господарської діяльності бізнесу, який функціонує тривалий час, менеджери використовуютьтрадиційні підходи, які основуються на відомих фактах за умов, що в майбутньому існуючі тенденції не зазнаватимуть кардинальних змін. Плануючи ж новий ризиковий бізнес доводиться діяти в умовах переважання передумов і припущень над знаннями. За таких умов доведено, що потужним інструментом стратегічного розвитку підприємства може бути відомий підхід «планування за принципом розкриття». Запропонований підхід дозволяє враховувати численнічинники невизначеності зовнішнього середовища та робить процес стратегічного планування максимально пристосованим до умов розвитку венчурного бізнесу.