СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ІНСТИТУЦІЇ В КЛАСИЧНІЙ ПОЛІТИЧНІЙ ЕКОНОМІЇ УКРАЇНИ // Socio-economic institutions in classical political economy of Ukraine

Fragmentary researches of socio-economic institutions by classical political economy are caused by the absence of social components in its methodological «core». The article concentrates on the ideas of institutionalism in the context of classical political economy formation.The author underlines the necessity to adapt the analysis of socio-economic institutions in the heritage of classical political economy inUkraineof the 19-th century to the creation of an integral conception of genesis and evolution of institutionalism in Ukrainian economic thought. Following the traditions of European economic science, Ukrainian scientists tried to take into account social contradictions, the needs in democratic transformations of social relations in their works.In spite of absence of the category of «standard (rule)» among Adam Smith’s followers, and Ukrainian economists paid attention to a social problematic in the context of traditional researches of classical political economy, there is the necessity to examine socio-economic institutions in their heritage and the possibility of its application to the formation of the paradigm of modern institutionalism.Michail Baludyanskiy considered that a state could limit the freedom of an economic activity only on the base of generally accepted standards, but in this case contributing to safety and freedom of an economic activity. National system of economy, its legislative and management systems must conceptually obey economic policy,Anthropocentrism defined the philosophical conception of Tihon Stepanov’s political economy. He followed methodological holism as he concluded the characteristics of an individual on the base of characteristics of institutions (society).Ivan Vernadskiy’s researches concerning behavior of an individual and his trials to characterize value from a consumer’s point of view don’t fully correspond to traditional classical political economy. To improve Adam Smith’s study the scientist created the theory of needs on the base of a consumer’s behavior analysis. Ivan Vernadskiy’s methodological holism (wholeness) and evolutionism unite him with the methodology of classical institutionalism. Possession as one of the attributes of an ownership the scientist analyzes as specific informal limitation.The author draws the conclusion that in the first half of the 19-th century Ukrainian economists uttered the ideas similar to the ideas of institutionalism.The peculiarity of Ukrainian economic thought is its anthropocentrism. The most important institution for Ukrainian economists is freedom in its widest understanding, but not only in understanding of economic activities. They tried to explain the subject of political economy widely involving mental and ethical, spiritual, legal and other factors to the scientific analysis; they attempted to research the motivation of economic behavior of a person and its limitations.tylm�nr�� n lang=UK style='font-size:10.0pt;font-family:Peterburg;color:black'>Автор приходить до висновку, що у першій половині ХІХ ст. українські економісти проголошували ідеї, співзвучні з ідеями інституціоналізму. Особливістю української економічної думки є її антропоцентризм, а найвагомішою інституцією для українських економістів є свобода у її самому широкому розумінні, а не лише у розумінні свободи господарської діяльності. Вони прагнули розширено трактувати предмет політичної економії, залучаючи до наукового аналізу морально-етичні, духовні, правові та інші фактори; здійснювали спроби дослідити мотивацію економічної поведінки людини та її обмеження. Фрагментарний характер дослідження соціально-економічних інституцій класичною політичною економією обумовлений відсутністю соціальних складових у її методологічному «ядрі». Сконцентровано увагу на ідеях інституціоналізму в контексті формування класичної політичної економії в Україні. Автор підкреслює необхідність адаптації аналізу соціально-економічних інституцій у спадщині класичної політичної економії в Україні ХІХ ст. до створення цілісної концепції генезису й еволюції інституціоналізму в українській економічній думці. Наслідуючи кращі традиції європейської економічної науки, українські вчені намагалися враховувати соціальні суперечності, потребу демократичного реформування суспільних відносин у своїх працях.Незважаючи на те, що категорія «норма (правило)» була відсут­ня серед прихильників Адама Сміта, а українські економісти приділяли увагу соціальній проблематиці переважно у контексті традиційних досліджень класичної політичної економії, існує потреба з’ясування місця соціально-економічних інституцій у їхній спадщині та можливість її застосування до формування єдиної парадигми сучасного інституціоналізму.Михайло Балудянський вважав, що обмежувати свободу економічної діяль­ності держава може лише на основі загальноприйнятих моральних норм, але сприяючи при цьому її безпеці та свободі економічної діяльності. Національна система господарства, її законодавча та управлінські системи, мають концептуально підпорядковуватися економічній політиці. Антропоцентризм визначав філософську концепцію політичної економії Тихона Степанова. Він виявляв схильність до методологічного холізму, оскільки характеристику індивіда виводив із характеристики інституцій (суспільства).Дослідження Іваном Вернадським поведінки індивіда, як і спроби вченого характеризувати цінність з боку споживача не зов­сім вписуються у традиційну канву класичної політичної економії. Прагнучи вдосконалити вчення Адама Сміта, вчений, на основі аналізу поведінки споживача, створює теорію потреб. З методологією класичного інституціоналізму Івана Вернадського споріднює методологічний холізм (цілісність) та еволюціонізм. Володіння як один із атрибутів власності вчений аналізує як своєрідне неформальне обмеження діяльності людини.Автор приходить до висновку, що у першій половині ХІХ ст. українські економісти проголошували ідеї, співзвучні з ідеями інституціоналізму. Особливістю української економічної думки є її антропоцентризм, а найвагомішою інституцією для українських економістів є свобода у її самому широкому розумінні, а не лише у розумінні свободи господарської діяльності. Вони прагнули розширено трактувати предмет політичної економії, залучаючи до наукового аналізу морально-етичні, духовні, правові та інші фактори; здійснювали спроби дослідити мотивацію економічної поведінки людини та її обмеження.