Decentralization of public authority in the context modern development of Ukraine

The article considers the conceptual principles of decentralization of public power. It is established that the diversity of positions on the definition of the conceptual basis of decentralization of power is due to various reasons for the introduction of decentralization of power in the world. The review of local self-government reform on the basis of decentralization of public power is carried out. The positive aspects and main shortcomings of the reform actions are identified. It is emphasized that decentralization in itself is not a panacea for solving all the problems that have accumulated over the years at the local level. Decentralization will be effective only if there is a centralization of power, ie their effective combination. It is their proper balance that is important for the effective and efficient functioning of public administration and the formation of capable institutions of local self-government. It is determined that the success of decentralization reform depends not only on the institutional capacity and political will of local officials and deputies, but also on the level of direct activity and participation of residents in the implementation of the reform at all stages. Decentralization of power occupies a strategic place in ensuring the effectiveness of the public administration system, the main criterion for the effectiveness of which is the realization of the interests and needs of the community. Subject to legislative support and creating conditions for cooperation between government, business and civil society, decentralization will stimulate the mobilization of society, which will increase its activity in the process of making and implementing management decisions, and on the other hand will increase the efficiency of the state mechanism and development regions through the adoption of complex and operational decisions, which are requested by society. The article identifies the factors of resistance to decentralization of power, among them: - insufficient public involvement in the practical implementation of the reform; lack of information at the beginning of the reform, misunderstanding of its essence; insufficient awareness of further prospects and consequences of the reform; the absence of a regulatory framework and its adoption in the course of the implementation of reform actions; lack of a strategic vision for the country's development after 2020; unpreparedness and rejection of local leaders of the introduced changes, unwillingness to change, both to public sentiments and the management elite, etc. A review of the regulatory and legal support of the reform was carried out and changes were proposed to improve the legislation on decentralization of power in Ukraine. Further steps of decentralization of public power in the context of modern development of Ukraine are determined: to complete the formation and adoption of the regulatory framework for reform; to determine the mechanism of equalization of disparities in the levels of development of the regions of Ukraine; to resolve the issue of providing qualified personnel; approve measures to prevent corruption at the local level; to promote the formation of a favorable business environment and investment attractiveness, etc. У статті розглянуто концептуальні засади децентралізації публічної влади. Встановлено, що різноманітність позицій щодо визначення концептуальних засад децентралізації влади обумовлена різними причинами запровадження децентралізації влади в країнах світу. Здійснено огляд реформи місцевого самоврядування на засадах децентралізації публічної влади. Визначено позитивні сторони та основні вади реформаторських дій. Наголошено, що децентралізація сама по собі не є панацеєю для вирішення всіх проблем, які роками накопичувалися на місцевому рівні. Децентралізація буде ефективною лише за умови наявності централізації влади, тобто їх ефективного поєднання. Саме належний їх баланс є важливим для ефективного та результативного функціонування державного управління та формування спроможних інститутів місцевого самоврядування. Визначено, що успішність реформи децентралізації залежить не лише від інституційної спроможності та політичної волі місцевих посадовців та депутатів, а й від рівня безпосередньої активності та участі мешканців у реалізації реформи на усіх її етапах. Децентралізація влади посідає стратегічне місце у забезпеченні ефективності функціонування системи державного управління, основним критерієм результативності якої є реалізація інтересів та потреб громади. За умови законодавчого забезпечення та створення умов для співпраці влади, бізнесу та громадянського суспільства, децентралізація буде поштовхом до мобілізації суспільства, що призведе до підвищення його активності у процесах прийняття та реалізації управлінських рішень, а з іншої сторони сприятиме підвищенню ефективності роботи державного механізму й активізації розвитку регіонів через прийняття складних та оперативних рішень, запит на які дає суспільство. У статті визначено чинники спротиву децентралізації влади, серед них: - недостатнє залучення громадськості до практичного втілення реформи; брак інформації на початку реформи, нерозуміння її сутності; недостатнє усвідомлення щодо подальших перспектив та наслідків втілення реформи; відсутність нормативно-правового поля та його прийняття по ходу реалізації реформаторських дій; відсутність стратегічного бачення розвитку країни після 2020 року; неготовність та неприйняття місцевих керівників запроваджуваних змін;небажання змін, як до суспільних настроїв так і управлінської еліти та ін. Здійснено огляд нормативно-правового забезпечення реформи та запропоновано зміни щодо удосконалення законодавстваз питань децентралізації влади в Україні. Визначено подальші кроки децентралізації публічної влади в контексті сучасного розвитку України: завершити формування та ухвалення нормативно-правової бази реформи; визначити механізм вирівнювання диспропорцій у рівнях розвитку регіонів України; вирішити питання забезпечення кваліфікованими кадрами; затвердити заходи щодо попередження корупції на місцевому рівні; сприяти формуванню сприятливого бізнес-середовища та інвестиційної привабливості тощо.