The legal nature of corporations[До Розуміння Природи «Корпорації»: Приватно-Правовий Аспект]

В сучасних національних та європейських правових реаліях як форма структурної ідентифікації юридичної особи виступає корпорація. В залежності від типу правової системи її застосування для суб'єктного вираження форми регулювання цивільних відносин отримує різне змістовне наповнення. Традиційним є розуміння корпорації як синоніму юридичної особи в країнах англо-саксонської правової системи, зокрема в США. В романо-германській правовій системі, поняття «корпорація» має переважно доктринальне значення. Не будучи закріпленим в законодавстві відповідних країн, за своєю сутнісною характеристикою, під корпорацією розуміється товариство, метою створення якого є здійснення підприємницької діяльності, шляхом залучення капіталу для спільного інвестування з метою отримання прибутку або досягнення мети суспільного інтересу. Але «корпоративність» - це засіб забезпечення індивідуалізованого інтересу групи осіб, який не пов'язаний з фіксованим способом його реалізації. Тому, проводити паралель між поняття «корпоративний» та «підприємницький» не доречно. Термін «корпоративний» не повинен обмежується виключно сферою підприємницької діяльності. В цьому контексті слід навести, що непоодинокими є випадки розуміння корпорації в так званому «широкому» сенсі. На думку деяких вчених, корпорація – це юридична особа (комерційна або некомерційна організація), що ґрунтується на принципі участі (членства). Здійснення підприємницької діяльності не є обов'язковим критерієм корпорації. Корпоративні відносини виникають між будь-якою юридичною особою та її учасниками. Крім того, чинне законодавство України не дає підстав для не визнання корпораціями непідприємницьких товариств. Навпаки, поділ товариств проводиться на два види: підприємницькі і непідприємницькі, що підкреслює належність їх до однієї організаційно-правової форми. Учасники усіх товариств мають право участі в них, однак зміст цього права в кожному з видів товариств не однаковий. Отже до корпорацій відносяться як підприємницькі так і непідприємницькі товариства. Зазначимо, що корпорація це форма об'єднання приватних інтересів осіб, які може переслідувати мету не тільки виключно матеріального змісту. Той інтерес, який прагнуть учасники юридичної особи приватного права може мати також некомерційний характер та бути скерованим на досягнення спільної для них соціально орієнтованої мети, наприклад задоволення економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів певної групи осіб. При цьому відсутність майнового інтересу учасника в діяльності юридичної особи приватного права не впливає на змістовність його участі в неї. Отже природа корпоративних прав не змінюється залежно від матеріальної складової інтересу учасника юридичної особи приватного права. Так відсутність майнового інтересу учасника не деформує його вплив на діяльність юридичної особи та не корегує характеру його участі в діяльності такої юридичної особи. Для корпорації характерним є стан відносин між нею та її учасниками, який полягає в концентрації їх інтересу чи капіталу навколо мети діяльності корпорації. Така риса дозволяє пояснити природу одноособовості учасника корпорації. Мета діяльності корпорації, яка розкривається через прагнення в реалізації приватного інтересу, виключає її обмеженість її сферою підприємницької діяльності. Наведене свідчить, що діалектика відносин юридичної особи приватного права з її учасником, сутність яких полягає у їх синергетичності майнової та немайнової взаємообумовленості, чим забезпечується самостійність існування окремого суб'єкта права - юридичної особи, як рефлексії її учасника в правовому полі, розкриває інше, широке розуміння категорії «корпоративного», яка не обмежує правові відносини між юридичною особою та її учасником фактором потенційної прибутковості.