Базовые Понятия Теории Налогов В Свете Нового Функционального Значения

Предметом роботи є аналіз розвитку теорії податків з базуванням на твердженнях видатних представників економічної думки. Метою роботи є теоретико-методологічне обґрунтування функціональної сутності податків з уточненням їх практичної значимості при системному та управлінському підходах. Методологія проведення роботи. Робота виконана на основі аналізу наукових джерел, обґрунтування принципів основних понять податків, податкової системи та політики, які входять у коло актуальних напрямів сучасних наукових досліджень у галузях фінансів і державного регулювання економіки. Результати роботи. Здійснено узагальнення філософської інтерпретації крайніх варіантів сприйняття податків у суспільстві як «плати за цивілізацію» або ж як «легального грабунку». Вивчено практику оподаткування у провідних країнах світу, яка доводить високий рівень податкових відрахувань у державах з достатнім рівнем добробуту населення, що супроводжується належною суспільною довірою. За таких умов високий рівень оподаткування не призводить до тінізації економіки. Здійснено порівняння частки податкових платежів у ВВП країн. Виявлено поточну невизначеність України у рівні податкового навантаження на громадян і бізнес-середовище з одночасно неефективним використанням природних ресурсів як одного з джерел бюджетного наповнення. Зазначено, що удосконалення податкової системи в Україні має охоплювати не лише вирішення гострих проблем, але й урахування стратегічних викликів. Доведено важливість наукових обґрунтувань теорії податків як рушія розвитку, у контексті чого досліджено сутність податків з акцентом на управлінський і системний підходи. Зазначено, що сам по собі податок не має достатнього функціонального навантаження, а його значимість посилюється у видовій різноманітності, що відображається в податковій системі. Правову визначеність і процедуру стягнення податків забезпечує податкова політика. Розкрито функціональну значимість податків, яка включає два рівні розширена значимість (соціотворча, державоєднавча, рушійна, стабілізуюча, збалансовуюча) і конкретна значимість (фіскальна, соціальна і регулююча). Враховуючи динамічність сучасного соціально-економічного розвитку, вказано на необхідність визначення нових підходів до організації системи податків у світлі нових викликів. Такими викликами визначено нові підходи до забезпечення людського розвитку, інформатизація суспільства й економіки, впровадження базового доходу, зростаючий вплив провідних компаній у протиставлення державним утворенням. З огляду на дані виклики визначено нові актуальні напрями досліджень у галузі теорії податків з розумінням імовірних трансформацій їх функціональної значимості. Висновки. В основі наукового обґрунтування модерних підходів оподаткування має лежати цілісне розуміння функціонального змісту податків. Даний зміст повинен фокусуватись не лише на базових функціях, але й охоплювати значимість соціой державотворення, рушійності просторового розвитку, стабілізації і балансування різних процесів з ресурсного перерозподілу. Стратегічна мета застосування податків полягає в оптимізації задоволення інтересів різних суб’єктних груп та вираженні у рівні добробуту населення.Предметом работы является анализ развития теории налогов с базированием на утверждениях выдающихся представителей экономической мысли. Целью работы является теоретико-методологическое обоснование функциональной сущности налогов и их практической значимости при системном и управленческом подходах. Методология проведения работы. Работа выполнена на основе анализа научных источников, обоснование принципов основных понятий налогов, налоговой системы и политики, которые входят в круг актуальных направлений современных научных исследований в области финансов и государственного регулирования экономики. Результаты работы. Осуществлено обобщение философской интерпретации крайних вариантов восприятия налогов в обществе как «платы за цивилизацию» или как «легального грабежа». Изучено практику налогообложения в ведущих странах мира, которая показывает высокий уровень налоговых отчислений в государствах с достаточным уровнем благосостояния населения, сопровождающееся общественным доверием. При таких условиях высокий уровень налогообложения не приводит к тенизации экономики. Проведено сравнение доли налоговых платежей в ВВП стран. Выявлено текущую неопределенность Украины в уровне налоговой нагрузки на граждан и бизнес-среду с одновременно неэффективным использованием природных ресурсов как одного из источников бюджетного наполнения. Указано, что усовершенствование налоговой системы в Украине должно охватывать не только решение сиеминутных проблем, но и учета стратегических вызовов. Доказана важность научных обоснований теории налогов как двигателя развития, в контексте чего исследована сущность налогов с акцентом на управленческий и системный подходы. Отмечено, что сам по себе налог не имеет достаточного функциональной нагрузки, а его значимость усиливается в видовом разнообразии, что отражается в налоговой системе. Правовую определенность и процедуру взимания налогов обеспечивает налоговая политика. Раскрыто функциональную значимость налогов, которая включает два уровня расширенная значимость (социотворческая, странообединяющая, движущая, стабилизирующая, балансируя) и конкретная значимость (фискальная, социальная и регулирующая). Учитывая динамичность современного социально-экономического развития, указано на необходимость определения новых подходов к организации системы налогов в свете новых вызовов. Такими вызовами определены новые подходы к обеспечению человеческого развития, информатизация общества и экономики, внедрение базового дохода, растущее влияние ведущих компаний в противопоставление государственным образованиям. Учитывая данные вызовы определены новые актуальные направления исследований в области теории налогов с пониманием возможных трансформаций их функциональной значимости. Выводы. В основе научного обоснования современных подходов налогообложения должно лежать целостное понимание функционального содержания налогов. Даное понимание должно фокусироваться не только на базовых функциях, но и охватывать значимость социо и государства, пространственного развития, стабилизации и балансировки различных процессов с учетом ресурсного перераспределения. Стратегическая цель применения налогов заключается в оптимизации удовлетворения интересов различных субъектных групп и выражении в уровне благосостояния населения.